Історія гімназії
У далеку епоху місцевість, де нині розташована Нетеребка і її околиці, була залита водою. Минуло багато віків і на цьому місці утворилася долина. Очевидно, родючі грунти, красива природа привернули увагу перших переселенців. Замилувався цими місцями і чумак Нетереб, який проїжджав ними. А невдовзі переїхав сюди зі своїми синами, оселився, гарне господарство надбав, чим здобув шану в інших переселенців. Від нього й село Нетеребкою назвали.
Невідомо, чи була школа за Нетереба, а ось те, що 1911 року при церкві відкрився клас, у якому священник навчав дітей читати й писати, відомо достеменно. Школа була на одну класну кімнату, вкрита соломою. Навчав дітей Самійленко Дмитро (сам малописемний ). Священик читав Закон Божий. Підручників у школі було дуже мало. Газети в село не поступали, тому селяни майже нічого не знали про зовнішній світ. Як і відомо, що наука та була далеко невисокою, але ази дітям давала. Зріс її авторитет у буремних 20-х роках. З однокласної вона виросла до семирічної, а потім - середньої. Хоча навчання проходило й у пристосованих хатах, та значення його з кожним роком зростало.
А з огляду на це 1975 року звели в центрі села, на місці старого приміщення, двоповерхову ошатну споруду, яка й нині приваблює кожного, хто проходить чи проїжджає мимо неї. Звичайно, не лише своїми розмірами, а й тією красою, якою оточена. Клумби яскравих квітів, зелені красуні ялинки і білокорі берізки, що оточують приміщення, надають йому привабливості й урочистості. З кожним роком тієї краси додається, адже кожен випускник на згадку залишаю біля школи посаджене деревце.
Учні навчаються у двох приміщеннях: старому, де навчаються молодші школярі, і новому, де навчаються учні 5-9 класів. Любимо ми обидва приміщення школи, бо в одному – наша історія, а в іншому - наші надії і мрії. Обидва приміщення газифіковані, теплі, затишні, біля кожного свій дизайн. Прагнемо, щоб і внутрішня краса відповідала зовнішній.
Так вчителі початкових класів надбали стільки дидактичного матеріалу, що він дозволяє якісно і в повному обсязі виконувати програми, ґрунтовно готувати молодших школярів до навчання в основній школі. Любов до дітей, яку виявляють вчителі початкових класів, робить старе приміщення дорогим і цінним кожному, хто колись навчався тут. Недаремно й газифікацію почали спочатку тут, і сад посадили тут, і обладнання класів по-сучасному розпочали також тут.
Ошатністю відзначається і нова школа. Та головне в ній – навчальні кабінети, які прагнемо перетворити в сучасні лабораторії творчого пошуку знань. Кожен кабінет має своє «обличчя». Комп’ютерний клас став центральним, бо саме в ньому опановують школярі нові прийоми учіння, вчителі ж усіх предметів мають змогу підвищити якість навчання через впровадження новітніх технологій. Приємних слів заслуговують і кабінет математики, зарубіжної літератури, української мови та літератури та інші, де господарі-вчителі разом з учнями роблять усе від них залежне, щоб матеріальна база була найсучаснішою і сприяла високим навчальним результатам.
А те, що ми вміємо це робити, свідчать здобутки наших випускників, ті місця які вони займають у суспільному житті та господарському комплексі країни. Так школа виростила багато випускників, які успішно закінчили вищі навчальні заклади або навчаються в них. Є серед випускників державні посадовці високого рангу, керівники різних підприємств, установ, організацій, вчителі, лікарі, митці, хлібороби й умілі працівники. Ми гордимося всіма, бо вони наші, неповторні, як неповторне наше село Нетеребка – красна слава наших предків і наше коріння.
З 1920 до 1932 р. школа існувала як початкова. З 1932 до 1951 р. – як семирічка. З 1952 р. – середня школа. Перший випуск цієї школи був у 1955 році. Нове приміщення школи побудовано у 1975 році. З 2007 року школа існує як навчально – виховний комплекс, а з 2021 року- гімназія.
v
